“Пророк Наум наставляє на ум” (посвята в школярі)

Звучить пісня «Школярі» (на мелодію пісні з кінофільму «Пригоди Буратіно»)

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать-писать?

Усі їх завжди впізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Всі ШКО-ЛЯ-РІ- МИ!

Хто радує і тат і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди впізнають.

Скжіть-но, як цих діток звуть?

Всі ШКО-ЛЯ-РІ-МИ!

Школярі вибігають по одному, співаючи)

Вчитель Не в хатині тата Карло, і не за вогнищем, а на заході України, серед мальовничої Буковинської природи є чудове місто… Чернівці.

В цьому місті є споруда: багаторічна, красива, світла, можна сказати розумна, де буває тихо – … інколи, весело – … постійно, шумно – … завжди.

Ви здогадались, що це за місце?

– Наша школа!

  1. Ласкаво просим вас до нас у школу,

Усмішку вам даруємо чудову.

І низько кланяється вам

Вся наша школа №2.

  1. По-особливому душевний

Вам уклін від нас в цей час.

Вас зустрічає дуже дружний

Наш 1-Б клас!

  1. Ви чули новину?

Ви чули чи ні?

Сподобалось в школу

Ходити мені!

  1. Це зовсім не дивно,

Скажу тобі я.

Бо в нашому класі

Ми – дружна сім’я!

  1. Шановна громадо!

На святі в цей час

Вас радо вітає

Наш 1-Б клас!

На сцену виходить Буратіно

Вчитель Діти, ви впізнаєте цього хлопчика?

Буратіно звичайно, Буратіно, хто ж іще? Подумаєш, відгадали! Теж мені, знатоки!

Вчитель  Буратіно, який же ти невихований. Мені соромно за тебе перед дітьми,  батьками. Невже Мальвіна не може тебе перевиховати?

Буратіно виховати, перевиховати! Набридло! Будьте ввічливі! Велике дякую, здрастуйте, будь ласка! Набридло!

Вчитель  Так не можна! Адже ти ходиш в школу, навчаєшся! І всі гості прийшли сьогодні, щоб привітати тебе з цим.

Буратіно Привітати з навчанням? Знайшли з чим вітати! Учіння – мучіння! Друзі,

                  Ніхто не хоче купити в мене чудовий буквар з картинками? В мене є декілька монет. Я продам буквар – і їх в мене стане більше.

Заходить Лисиця Аліса

Аліса   Здрастуй, добренький Буратіно. Я можу допомогти тобі. Я знаю, як можна отримати більше грошей, набагато більше.

Буратіно Як?

Аліса     Дуже просто. Я тобі зараз все поясню. В Країні Дурнів є чарівне поле, називається Поле Чудес. Так от: на цьому полі треба викопати ямку, вкинути туди монетки, промовити чарівні слова: «Кекс-фрекс-пекс» і виросте ціле дерево з грошима, на які можна купити все.

Буратіно  Щось я не чув про таку країну. От про село дурнів бачив по телевізору, а про Країну Дурнів вперше чую.

Аліса      Не чув про таку країну? Та вона є. Запитай у кого хочеш.

Буратіно Друзі, хіба є така країна?

Діти  Нема.

Аліса Ой-ой-ой! Які маленькі діти, а такі великі обманщики. Діти брешуть. Є така країна!

Вчитель  Та це вже занадто. Звинувачувати дітей, коли вони кажуть правду. Є Країна Знань, в яку ми тебе запрошуємо. Подивись, яке чудове свято сьогодні тут у нас. Ти, Буратіно, обирай, з ким ти хочеш залишитися: з Алісою чи з нами?

Буратіно  Я залишаюся з вами

Аліса Візьміть і мене на свято. А яке у вас  сьогодні свято?

Шановні гості! Сьогодні у нас свято – посвята в школярі Держава приймає в школу тих, кому виповнилось 6 років. А ми із старшокласниками маємо прийняти наших першокласників не просто в школу, а під свою опіку.

Наші першокласники вже багато чому навчились: в Букварі дібрались до буки _ , прописали половину пропису, вивчили числа першого десятка, люблять малювати, працювати. Надамо їм слово.

ПЕРШОКЛАСНИКИ

1 В нашім залі стихли враз

І дорослі, й діти.

Це тому, що перший клас

Буде говорити.

2 Мріяв я ходить до школи,

Дванадцятки заробляти.

Ти, матую, не хвилюйся,

Буду добре працюати.

3  Я щовечора збираюсь

Йти до школи в перший клас!

Одягаюсь і взуваюсь

І портфель складу сто раз.

4  Всі книжки, пенал і папку…

І кота свого взяла.

Він виймав із ранця лапку,

Виповзав і виповзав

5 Хто кота в портфель ховає?

Йому ж місця там нема.

Вдома хай пісень співає

Чи на сонечку дріма.

6  Краще в ранець ляльку взяти!

Та ж тихесенько сидить.

І не буде виповзати,

Буде з нами букви вчить.

7  А от я машинку маю

Тільки ви вгадайте: Де?

Так маскую, так ховаю,

Навіть мама не знайде.

8  Ви хіба маленькі діти,

Що без ляльок вам не жить?

Ми ідемо букви вчити,

Математику учить.

9  Будем добре ми навчатись,

Хоч ця справа нелегка.

Та трішки шкода розлучатись

З іграшками дитсадка.

10  Станем вчитись залюбки.

Збережем свої книжким.

А читати і писати

Будемо найкраще ми.

11  В школу ходим недарма.

Вчення – світ, невчення – тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.

12  Бо знання нам необхідні,

Дуже-дуже всім потрібні.

Ну, а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.

13  Треба добре букви знати,

Щоб навчитися читати.

Щоб з комп*ютером змогти

Нам звертатися на «ти».

Щоб змогти програму ввести,

Й не лякали в школі тести.

14 Як приємно нам букварики тримати.

От би швидше вже навчитися читати!

15 А ще хочемо навчитися писати,

Усе вміти, розуміти, усе знати.

16  Два місяці шкільних уже минули,

І ми багато вже чого збагнули.

Зрозуміли, що слід навчатись

І не варто лінеуватись.

17  Вміємо уже читати,

Малювати, рахувати.

Робимо усе з старанням…

А сьогодні приймаємо ваші вітання.

18 Ми йдемо сміливо.

Рідна школо, нас приймай!

Хтсь із нас колись, можливо,

Ще прославить рідний край.

19 Ми хороші,хоч ще трохи і малі,

То ж прийміть нас до шкільної сім*ї.

Щоб стати школярами, ви повинні сьогодні пройти випробування. Готові?

ЗАГАДКИ

Він великий, світлий, чистий,

Сяють вікна променисто.

Парти в 3 ряди стоять

Діти вчаться тут чудово.

Хто вгадав уже із вас?

Ну, звичайно, це наш   ….     Клас

В спеку, дощ і навіть сніг

Жде до себе школа їх.

Вчителі навчать читати,

Різні числа додавати.    Учні

Отже, ми уже у школі, тут цікавого доволі.

Тут лунає кожен день: дзень-дзелень, дзень-дзелень!

Чий дзвенить це голосок? Відгадали вже?..  дзвінок

Ховають в мене шкільні речі,

Потім кладуть мене на плечі.

І я мандрую день за днем

Із своїм другом школярем.  Портфель

В ньому ми вчимось писати,

Віднімати, додавати.

Одягається в клітинку,

Чи в лінійчасту кофтинку.    Зошит

Худорлява і вертлява,

На папір біжить у справах,

Закарлючки полишає,-

У пеналі спочиває.    Ручка

Настрибався зайчик вволю,

Білий слід лишав по полю.

Ми за ним спостерігали,

Слово «мама» прочитали.   Крейда

Дерев*яний та довгенький,

Хвостик в нього є маленький.

Як у фарбу хвіст мокає –

Все довкола розквітає.   Пензлик

У портфелі є хатинка –

Ручки там живуть, резинка,

Клей, лінійка, кутники –

Школярів помічники. Пенал

Водить  дружбу з олівцями,

Зошитами, папірцями.

На малюнку щось не те-

Вмить вона його зітре.   Гумка

Порахує сантиметри,

А як треба – й міліметри!

Рівно лінії проводить,

З олівцем за ручку ходить.   лінійка

Яких правил ви навчилися в школі?

  • Щоб урок пройшов не марно,

Треба сісти рівно, гарно.

  • спитати хочеш – не гукай,

а тільки руку піднімай.

  • Не базікай на уроках,

Як папуга чи сорока.

  • Прізвиськ дітям не давай,

А дівчаток захищай!

  • Бути чесним і правдивим

Важливе правило у нас.

Бути другом незрадливим:

Клас – за тебе, ти – за клас!

«Закінчуй правило»

  • Як прокинувся – вставай, ліні волі … не давай.
  • Квіточку роса умила, а тебе умиє … мило.
  • Вранці ти не поспішай, подивись спочатку: чи нічого не забув, чи усе … в порядку.
  • І дивись, не барись, в школу швидко … мчись.
  • В школі, в класі не брудни, сміття бачиш – … підніми.
  • Не носи в кишені жуйку, крейду, яблуко чи булку, кнопки, цвяхи, сірничок, а носи … носовичок.
  • Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … плям.
  • Скільки на небі зірок, стільки в щоденнику гарних … оцінок.
  • Щоб тобою всі пишались, перехожі озирались, так роби, щоб люди звикли: ти завжди в усьому … приклад.

Вчитель   Які ви всі молодці! Як багато вмієте, поважаєте один одного, товаришуєте.

А давайте покажемо батькам, як ми уявляємо лісову школу.

Дійові особи:

Ведучий, Лісовичок, Метелики, Їжачок, Жабка, Поросятко, Вовк, Лисичка, Зайчик, Півник, Віслючок, Ведмедик, Песик.  


Ведучий:
Ви не бачили ніколи,
Як звірята йшли до школи?
О! Про це цікаво знати…
Хочу всім вам розказати.
Звірі, як і людські діти,
Вміють плакати й радіти,
Вміють бігати, стрибати
Й хочуть все на світі знати,
Їх же мусить хтось навчити,
Як у лісі треба жити.
Тому школу в певний строк
І відкрив Лісовичок.
Щоб усі малі звірята
В школі все могли вивчати.
В гарний день, в осінній час
Всі прийшли у перший клас.
Різношерсті, вередливі,
Мовчуни і галасливі,
Схожі трішечки на вас —
Всі зійшлись у добрий час:
Боязкі, смішні й сміливі —
Звірі всі були щасливі.
Як тут буде, ще не знали,
Але всі поприбігали.
Лісовик малят зустрів
Й на узлісся їх повів.

Лунає дзвінок, на галявині з’являється Лісовичок

Лісовичок:
Добрий день, мої малята,
Гарні лісові звірята.
На пеньочки посідайте,
Крику лише не здіймайте.
Як ведеться, для порядку,
Познайомимось спочатку.
Вчитель я ваш — Лісовик.
А до крику я не звик.
Тому завжди пам’ятайте,
Вушко вгору піднімайте.
Щось як хочете сказати,
Можна й лапку ще підняти.

Метелики просять слова.

Метелики:
Ми до школи так хотіли,
Ми не йшли сюди — летіли!
Родом ми з куща порічки,
Що росте там, біля річки.
— Й будемо навчатись ми
Аж до лютої зими.
— Будем вчитися самі,
По ущільненій програмі.
— Нам все зразу треба знати,
Ми ж: узимку будем спати.
— І дивитись гарні сни
Аж до теплої весни.

Їжачок:
Я — маленький Їжачок,
В клас несу листків пучок.
Ліс прибрався в шати нові!
В школу ми іти готові!
А учитись буду гарно,
Я ж прийшов сюди немарно!
Всі науки хочу знати,
Щоб дорослим швидше стати!

Жабка:
Я з болота прискакала,
Знань у мене зовсім мало.
А тому я хочу вчиться —
У житті це знадобиться!
Поки тепло й сонце гріє,
Щось навчитися зумію.
Бо як стануть холоди —
Більше не прийду сюди…

Поросятко:
Ой-йой!.. Вчителю, Лісовичку! (підн лапку)
Поросятко я, хрячок.
Хтось вхопивсь за мій бочок!..
Як сидіти тихо маю,
Коли вовк мене кусає?
Я учитися так хочу,
А Лисичка знов лоскоче!

Лісовичок:
Діти, любі, не сваріться,
Не кусайтесь, не гризіться.
Всім у мирі треба жити
Й лісові науки вчити.
Треба, бачу, брати дрин…
Вас багато, я — один!

Вовк:
Ніжні всі такі — не знаю…
Я їх зовсім не кусаю.
І нікого я не товк,
Я звичайний сірий Вовк.
Порося оте зелене,
Хай собі іде від мене!

Лисичка:
Я його й не лоскотала.
Це воно вам набрехало.
Я ж учитися прибігла,
В школу вашу ледве встигла!
Бігла лісом і лугами,
Загубилася без мами.
Та дорогу все ж знайшла
І до вас оце прийшла.

Зайчик:
А я біг, стрибав, стрибав,
Від Лисички утікав.
І хоч як її боюся,
Та разом у школі вчуся.
В неї хитрість є і злість,
Але хай мене не їсть…
Нам би з нею подружитись,
Ми ж усі прийшли учитись.

Півник:
Правду каже наш вухань.
Ми прийшли в Країну Знань.
А тому потрібно вчитись
І дружити, а не битись.
І тому хай кожен знає —
Знань багато не буває!
А хто рано устає,
В того все на світі є!

Віслючок:
Я — Віслюк. Прийшов учитись.
Дуже хочу я змінитись.
Бути впертим — всім на сміх,
А ледачим — просто гріх.
Хочу все на світі знати
І характер поміняти:
До науки впертим бути,
А про лінь свою забути…

Ведмедик:
Я до школи теж хотів,
Та в гущавину забрів.
Там ото медку наївся,
Ледь було не запізнився.
А у школі ж так цікаво,
Тут життя проходить жваво!
Будемо не тільки вчитись,
А й зумієм подружитись.

Лісовичок:
Юні друзі! Любі діти!
Ми зібрались не даремно.
Ці стежки ведуть до світла
З лісу, де було нам темно.

Адже «Школа» вчить читати,
Рахувати, пізнавати
Світ, природу, ліс наш, дітки,
Розуміти «що?», «як?», «звідки?»
Адже «Школа» вчить наукам
Про усе, що бачим оком.
Ці знання дають нам в руки
Ключик від усіх законів.
Цей чарівний ключик може
Відкривати двері світу:
Хто пізнав оці закони
Той ним буде володіти.

Ведмедик:
Ясно, школа нам потрібна!
Вже не можем і діждатись.
Адже всі Ми дуже здібні,
Щоб про все у ній дізнатись!

Зайчик:
Ми готові йти в освіту!

Віслючок:
Ми рушаєм у дорогу!

Жабка:
Щоб отримать ключ від світу!

Ведмедик:
над злом й лихом перемогу!

Метелики:
Щоб знанням ми просвітились!

Півник:
Всі науки знали нові!

Звірі разом:
Щоб серця наші світились
Миром, радістю, любов`ю!

Обряд посвячення

Любі мої першокласники! Сьогодні у нас перше шкільне свято.

Два місяці тому ви прийшли до школи, не знаючи її правил та законів. А терер ви познайомились з шкільними порядками,  пірнули в море знань, випробували труднощі. І ніразу не запросились додому. Вас можна назвати справжніми школярами.

Ото ж, настає урочиста хвилина.

До здійснення обряду посвячення в школярі 17 ученицям і 18 учням, які першого вересня  2018 року переступили поріг школи приготуватися. Даний обряд провести учням 5 класу, які успішно закінчили початкову школу.

(Під дроб барабанів заходять учні 5 класу.)

1*  Кожного, хто 1 вересня 2018 року переступив поріг школи №2 ближче до 9 години ранку зайшов у кабінет №5 вважати школярем.

2* Коден, хто бажає вчитися відмінно, радувати свою вчительку і, головне, зуміє не засмучувати своїх батьків, нехай відкриє рот і скуштує еліксир уваги і пам*яті (під дроб барабанів дівчатка із піпетки капають кожному першокласнику крапельку соку)

3* Кожен, хто  знайшов свє місце за партою, нехай не переплутує її. Нехай ваші руки відчують  силу бальзаму наполегливості. Хто сильніше розітре цей бальзам на руках, той наполегливіше буде вчитися! (під звуки барабану пятикласники наносять на руки першачкам смужечку крейдою, діти стараються розтерти крейду долонями).

4* Всіх, хто 1 вересня 2018 року привів у школу №2 хоча б одного иершокласника, вважати їх батьками. Нехай не вичерпується ваше терпіння, нехай розгорається ваша енергія, нехай розвивається фантазія ваша. А радість і гордість за своїх дітей переповнює ваші душі і серця!

5* Увага! Факел знань учнів 1-Б класу запалити. (Пятикласники передають факел першокласникам)

А зараз слово батькам.

Від сьогодні ви, діти, вважаєтесь школярами. Усі ви одноокласники. А колись їх називали однокашниками. А знаєте чому? Бо вчились вони в школі, яка знаходилась далеко від домівки. Обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли з однієї миски. Так і називали їх – однокашники. Ви теж навчаєтесь разом. Отже ви теж однокашники і настав час скуштувати школярської каші.

До східсонця раненько вставала,

В трьох водах крупу вимивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

Щоб була у наших дітей сила.

Хто скільки з*їсть крупинок,

Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом починайте

Кашу з*їдайте. Смачного!

А вчительці ми приготували подарунок: пряник, прутик, мішечок з надписом «Пуд солі».

  • В нашім залі стихли враз

І дорослі, й діти.

Це тому, що школярі

Будуть говорити.

  • Ми- як в казці,

ми – як в грі,

Наче на весіллі.

І горять, як ліхтарі,

Наші банти білі.

 

  • Не чекали ми, що так

Станемо зірками.

І що зможе раптом всяк

Милуватись нами.

 

  • Ще учора ми були

Лиш маленькі діти.

А сьогодні – школярі,

Веселіше жити.

 

  • ми не просто малючки,

А вже справжні першачки.

А за років одинадцять

Підростем ще на сто двадцять.

 

  • скільки змін тепер у нас

і нового стільки!

Завтра же підем у клас

Зароблять оцінки.

 

  • За велику справу я в житті берусь.

Не кажу «Не можу», я кажу «Навчусь»!

32  Я навчусь писати, рахувать, читати,

Бо в житті складному

треба розум мати!

 

33  Станемо вчитись залюбки,

Збережемо свої книжки.

А читати і писати

Будемо найкраще ми.

 

  • Дзвоник гучно задзвенить

на урок покличе.

І тоді почне нас вчить

Наш найперший вчитель.

 

  • Нашій першій вчительці

Ми хочемо сказать:

«Ваш добрий настрій, рідная,

Не будемо псувать!»

 

Вчитель Обіцяйте не лінитись, добросовісно трудитись,

Педагогів поважати і оцінки гарні мати.

Книги, зошити любити, берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути і нічого не забути.

На уроках не дрімати, не жувати і не спати,

І домашні всі завдання на відмінно готувати.

Вчіться діти всі сумлінно і поводьтеся відмінно,

Щоб батьки могли радіти , що такі в них гарні  діти!

 

(Діти з батьками танцюють перший шкільний вальс)

Please follow and like us:
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.